- підкочування
- I -я, с.
Дія за знач. підкочувати I і підкочуватися I.
II див. підкачування I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відкочування — я, с. 1) Дія за знач. відкочувати. 2) гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування. Поверхневе відкочування руди … Український тлумачний словник
відкочування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підкочування — 1 іменник середнього роду, істота наближування до чогось підкочування 2 іменник середнього роду підкачування … Орфографічний словник української мови
відкочувальний — а, с., гірн. Стос. до відкочування (у 2 знач.). Відкочувальні роботи. || Признач. для відкочування. Відкочувальний вагон … Український тлумачний словник
відкатка — и, ж., гірн. Те саме, що відкочування 2). Підземна відкатка вугілля … Український тлумачний словник
відкатник — а, ч. Робітник, що здійснює відкочування (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
відкотний — а/, е/, гірн. Стос. до відкочування (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
сошник — а/, ч. 1) Гостра металева частина сохи, культиватора, плуга і т. ін., що зрізає шар землі. 2) Пристрій у сівалці чи садильній машині, за допомогою якого висівають насіння або садять рослини. 3) Металева пластина в лафеті артилерійської гармати,… … Український тлумачний словник